Мікал́оюс Константі́нас Чюрль́оніс (лит. Mikalojus Konstantinas Čiurlionis; * 22 вересня 1875 — † 10 квітня 1911) — литовський художник і композитор («Соната сонця», «У лісі»).
Чюрльоніс сприяв символізму та югендстилю, був представником періоду кінця століття. Він вважається одним із піонерів абстрактного югендстилю в Європі. За своє коротке життя Мікалоюс створив близько 400 музичних п'єс, 300 картин, а також безліч літературних творів, віршів. Більшість картин художника розміщені в М. К. Чюрльоніса Національному художньому музеї в Каунасі, Литва. Його праця вплинула на сучасну литовську культуру.
Дитинство провів в місті Друскінінкай, де його батько був органістом. Професійна музична кар'єра почалася в музичній школі і оркестрі князя М. Огінського в Плунгянах (1889–1893). Музиці навчався у Варшавському музичному інституті (1894–1899) і Лейпцігській консерваторії (1901–1902).
Вчився живопису в художній школі Я. Каузика (1902–1905) і художньому училищі (1905) у К. Стабровського у Варшаві. Вперше експонує свої роботи в Варшаві в 1905. У 1906 його роботи виставляються на виставці учнів Варшавського художнього училища в Петербурзі. Один з ініціаторів і учасників першої литовської художньої виставки в у Вільнюсі в 1907. У 1908 живе у Вільнюсі, де керує хором, частину часу в Друскінінкай і Паланзі.
Восени 1908 в Петербурзі за сприяння М. В. Добужинського увійшов до кола художників, що пізніше утворили об'єднання «Світ мистецтва».
Помер після важкого нервового захворювання в санаторії під Варшавою.
У Каунасі знаходиться Національний художній музей імені Чюрльоніса; у Друскінінкаї є меморіальний будинок-музей Чюрльоніса (філіал музею в Каунасі). Ім'я Чюрльоніса носить заснована в 1945 році Національна школа мистецтв М. К. Чюрльоніса у Вільнюсі, єдина в Литві школа мистецтв з повним 12-річним циклом навчання.
У 1985 Йонас Вайткус зняв фільм «Зодіак» про Чюрльоніса. Григорій Гладій виконав головну роль, а Майя Плісецька — роль Музи митця.
Автор перших литовських симфонічних поем «У лісі» (1900–1901) і «Море» (1903–1907), увертюри «Кястутіс» (1902), кантати для хору і симфонічного оркестру «De profundis» (1899), струнного квартету, творів для хору а capella на тексти псалмів. Записав і обробив понад 60 литовських народних пісень. Склав понад 200 творів для фортепіано (прелюди, варіації, «пейзажі», твори для струнного квартету і органу).
Написав близько 300 творів, в дусі модерну і ар нуво що поєднують вплив символізму з елементами народного декоративно-прикладного мистецтва, цитатами і ремінісценціями з японської, єгипетської, індійської культур і прагнення до синтезу мистецтв і пошуків аналогій музики і образотворчого мистецтва. Останнє особливо виразно в таких творах, як «Соната сонця», «Соната весни» (1907), «Соната моря», «Соната зірок» (1908). Створював символічно-узагальнені твори, що переносять до світу казки (триптих «Казка», цикл «Казка королів»; 1907), міфів (цикли «Сотворення світу», 1904–1906, «Знаки Зодіаку» 1907) космогоній, народних уявлень (цикли «Весна», «Зима» 1907; «Жемайтські хрести», «1909»). Твори знаходяться в Каунаському художньому музеї імені Чюрльоніса.
Видання творів М.-К. Чюрльоніса Сонаты и фуги: комплект репрод. / М.-К. Чюрлёнис ; авт. текста и сост. В. Ландсбергис. — Вильнюс: Вага, 1980. — 15 л. текста : 33 л. репрод. в папке.
М. К. Чюрлёнис: комплект открыток / М. К. Чюрлёнис ; сост. и авт. вступ. ст. И. Умбрасас. — Ленинград: Аврора, 1977. — 16 открыток.
М. К. Чюрлёнис: репродукции / М. К. Чюрлёнис ; авт. текста А. Венцлова. — Вильнюс: Вага, 1975. — 40 с. : 32 репрод. в папке. — Текст на лит., рус., англ., фр. и нем. яз.
Миколаюс Константинас Чюрлёнис: альбом / М. К. Чюрлёнис ; авт. текста Л. Шепетис ; сост. : В. Чюрлёните-Каружене, Ю. Григене. — Вильнюс: Вага, 1981. — 308 с. : цв. ил. — Текст на лит., рус., англ., фр. и нем. яз.
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
