Грищенко Олексій Васильович

Олексі́й (Оле́кса) Васи́льович Гри́щенко (Alexis Gritchenko; 2 квітня 1883, Кролевець, Сумщина — 28 січня 1977, Ванс, Франція) — український художник, письменник, мистецтвознавець; належить до видатних представників паризької школи зі світовою славою.


Народився у м. Кролевці Чернігівської губернії. Навчався в Київському, Московському університетах, московській Мистецькій школі К. Юона. Вивчав біологію та філологію у Києві, Санкт-Петербурзі та Москві. Закінчив Академію у Петербурзі. Був учнем знаменитого київського пейзажиста Сергія Світославського. Після двох років роботи у Києві (1906—1908) виїхав до Москви у пошуках справжнього «художнього життя», проте особливого успіху в Москві не добився.


1909—1910 — працював у Московській школі мистецтв.


З 1922 року — у Франції.


Першим у Франції звернув увагу на творчість Олекси Грищенка Фернан Леже. З 1931  український художник став членом Осіннього салону в столиці Франції. Виставлявся в Мадриді, Стокгольмі, Ґетеборзі, Страсбурзі, Москві. Живописні твори Грищенка зберігаються в найзнаменитіших колекціях світу, зокрема у Паризькому Музеї національного сучасного мистецтва, у Фундації Бернеса у Філадельфії (США), колекції Керрігана в Нью-Йорку, Королівських музеях у Брюселі та Копенгагені, Третьяковській галереї в Москві, Монреальському музеї Канади тощо.


Автор мистецтвознавчих досліджень «Про зв'язки руського живопису з Візантією та Заходом» (1913), «Руська ікона як мистецтво живопису» (1917), книг спогадів «Україна моїх блакитних днів», «Два роки в Константинополі», «Мої зустрічі з французькими митцями», «Роки бурі і натиску».


Грищенка шанували такі знані митці світової слави, як Дерен, Дюні, Боннар, Леже, схвально відгукуючись як про самого митця, так і про країну його походження. Тим не менше, у деяких західних довідниках він і донині значиться росіянином, попри те, що 1958 року в надрукованій у Мюнхені книзі спогадів «Україна моїх блакитних снів», Грищенко чітко окреслив свою приналежність до українства.


Помер 28 січня 1977 в французькому місті Ванс (Vence).


За вдачею Грищенко був завзятим мандрівником. Подорожував до Франції та Італії, був захоплений сучасним малярством, зокрема кубізмом.


Виставлявся у Salon des Tuileries and Salon d'Automne.


Був постійним експонентом у


З 1921 року жив і працював у Парижі, де за ним закріпилася слава художника з світовим ім'ям. Паризька богема знала його під прізвиськом «український розбійник», хоча тоді він покинув свою країну вже назавжди. У Парижі він змінив свій кубістський стиль на динамічніший експресіонізм.


Робив виставки в Нью-Йорку, Філадельфії, Мадриді і Стокгольмі. Улюблені темами творів митця були середземноморські країни — Греція, Туреччина (Константинополь), Іспанія й Італія. Водночас Грищенко мав певні літературні таланти і уподобання й публікував есе з питань історії мистецтва.


Олекса Грищенко здавна належить до видатних представників паризької школи зі світовою славою.


Після смерті О. Грищенка його роботи перевезено до Нью-Йорка, де вони зберігалися в Українському інституті Америки. Картини О. Грищенка знаходяться також у музеях і приватних колекціях Львова, Парижа, Страсбурґа, Брюсселя, Осло, Стокгольма, Москви, Мадрида, Монреаля, Бостона, Філадельфії, Балтимора тощо.


У 2004 році унікальну колекцію полотен Олексія Грищенка згідно з його заповітом повернуто до України і передано в Національний художній музей у Києві. 67 картин і архів художника рейсом Нью-Йорк — Київ безкоштовно перевезла авіакомпанія «Аеросвіт — Українські авіалінії». Робота щодо їхнього повернення в Україну тривала 12 років.


Цікаво, що за експертними оцінками, вартість всіх творів Олекси Грищенка перевищує 700 тисяч доларів.


Грищенко Олексій Васильович автор книг

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...