Джуліо Романо

Джуліо Романо (італ. Giulio Romano, справжнє ім'я Джуліо Піппі; бл. 1492, Рим — †1 листопада 1546, Мантуя) — художник і архітектор з Італії 16 ст., представник Римської школи, дотримувався стилю маньєризм. Малював фрески, іноді портрети, картони для гобеленів.


Народився в Римі. Пройшов віртуозну школу в майстерні Рафаеля Санті під час створення ним фресок в Ватикані.Значний фаховий рівень Джуліо Романо дозволив йому пізніше працювати над стінописами вілли Фарнезіна, куди відібрали найкращих художників Риму того часу.


Джуліо Романо брав участь у побудові і декораторських роботах грандіозної Вілли Мадама в Римі. Обсяг робіт був таким надзвичайним, що вілла так і залишилась недобудованою. Як значний мистецький об'єкт Риму, Вілла Мадама замальовувалась майстрами різних країн, серед яких художник Гюбер Робер, гравер Жан Клод Рішар та ін.


Після страшного розорення і руйнації Риму у 1527 р.(Sacco di Roma) Джуліо Романо перебрався в спокійнішу Мантую, де став головним художником і архітектором. Універсальне обдарування майстра дозволило йому виявити свої здібності як в стінописах(фрески), так і в архітектурі (палаццо дель Те і свій будинок в Мантуї).


Джуліо Романо автор малюнків до еротично — порнографічного альбома, гравюри для якого зробив відомий графік Маркантоніо Раймонді (бл. 1480 — 1534).


Помер у Мантуї.


Дивацька назва палацу(Palazzo del Te) — перекладається як палац для Чаювання. Володарі Мантуї розводили якісних коней, якими торгували для князівських дворів Західної Європи. На цьому місті знаходився один з кінних розплідників і стайні. В комплекс до стаєн і був побудований цей палац. Замовником був Федеріго ІІ Гонзага, що бажав мати палац для розваг.


Будівлю створив відомий архітектор і художник Джуліо Романо за 18 місяців у 1524-25 рр. Автором проекту був сам Романо. До побудови заміської вілли він підійшов як до театральної декорації, але виконаної в реальності. Звідси напівкругла Вхідна брама-екседра з аркадою, перспектива декількох будівель, шо йдуть вдалечінь і які можна бачити крізь арки. Палац має декілька дворів і невеличкий власний садок. Будівля палацу має навмисно грубе тинькування, відсутність деяких архітектурних деталей, дещо перебільшений руст, що посилює виразність ансамблю. Завершена будівля стала в один рівень з іншими визначними будівлями доби маньєризму — палацом Уффіці Джорджо Вазарі і садовим фасадом палаццо Пітті Бартоломео Амманаті .

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...