Рогір ван дер Вейден

Рогір ван дер Вейден (нід. Rogier van der Weyden,справжнє ім'я Роже де ла Пастюр (Roger de la Pasture) 1399/1400, Турне — 18 червня, 1464, Брюссель) — відомий нідерландський художник I-ї половини 15 століття, французького походження. Малював портрети, релігійні образи, завдяки яким і увійшов до історії мистецтва.

Походить з родини різьбяра по дереву. В різних джерелах подаються різні факти. Батько Анрі де ла Пастюр мав майстерню, де виготовляли ножі. Скоріше за все аби вижити, брались за різні роботи, що і відбилось у плутанині. Прізвище «Пастюр» французьке, в перекладі «пасовисько». Зміст буде збережений і в нідерландському прізвищі «Вейден», котре він узяв пізніше.

Точних відомостей про ранні роки і навчання не збережено, хоча твори доводять, що добре опанував богословські науки і, можливо, навчався в університеті. З 1426 року його називали у документах «майстер Роже», що свідчить про досягнутий значний соціальний щабель особи. Відсутність точних свідоцтв про навчання породила припущення, що він як художник почав у 26-27 років.

Французьке ім'я Роже де ла Пастюр змінив на нідерландське Рогір ван дер Вейден, під яким і увійшов в історію. З датою одруження знову плутанина (за іншими даними одружився 1426 року.) Здається, дата 1426 р. більш правдива, бо 1426 року помер його батько. Молодик отримав батьківський спадок і міг одружитися на власний розсуд, не рахуючись з батьківською волею.

У 1435 р. (?) узяв шлюб з жінкою з міста Брюссель Елізабет Гоффард, де й оселився. Елізабет — донька заможного володаря майстерні взуття, тому Роже отримав за дружиною непоганий посаг. В родині було четверо дітей : Корнеліс, Маргарита, Пітер, Ян. Донька Маргарита рано померла. Один із синів стане ченцем ( Корнеліс ), Пітер став художником, Ян обрав фах ювеліра.

Став членом гільдії художників міста Брюссель, отримав славу як талановитий майстер та збагатився. Серед його замовників та заможних покровителів - місцеві та італійські купці, аристократи, придворні герцога Филипа Доброго. З джерел відомо, що працював за замовленнями монастирів та міського магістрату - розписи в ратуші (не збереглися).

Серед вчителів називають художника на ім'я Робер Кампен, найзначніший з майстрів, що теж працював в місті Турне. Ранні твори обох майстрів мають значні спільні риси, що надзвичайно заплутує атрибуції. До того ж, за середньовічною вимогою, обидва не ставили підписів на своїх творах.

Робер Кампен, одружений на той час, мав позашлюбний зв'язок з якоюсь жінкою. Про це зробили донос і майстра покарали судом, як церковне покарання — один рік каятя і відвідин святих місць. Майстер зачинив майстерню і відбув у паломництво. Покарання голови майстерні не могло пройти непоміченим повз уяву Рогіра і вплинуло на його досить обережну поведінку. Про нього не збережено жодної згадки про штраф, суд або примусове паломництво як церковне покарання.

Рогір ван дер Вейден серед тих, хто здійснив у 1450 р. прощу до Італії, тоді вже відомої своїми художниками з Флоренції та Риму. П'ятидесятирічний на той час художник прибув туди як паломник, а не учень, хоча вивчати роботи і знахідки інших художників він не припиняв.

Про митця з Нідерландів залишив схвальний відгук Микола Кузанський. Сам Рогір більше цікавився італійськими майстрами консервативного напрямку, серед яких - Фра Анжеліко, Джентілє да Фабріано. І сам Рогір, і майстри його оточення в Нідерландах довго ще перебували в полоні настанов пізньої європейської готики. Найсміливішим як художник та здатним суперничати з майстрами Італії, Рогір ван дер Вейден був у портретному жанрі. Серед його італійських замовників - аристократ Франческо д'Єсте.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →

більше ...