Бійка між Карнавалом і Постом (Пітер Брейгель старший) (англ. The Fight Between Carnival and Lent) — картина, котру створив нідерландський художник Пітер Брейгель старший в середині 16 ст.

Пітер Брейгель став популярним майстром завдяки участі в створенні гравюр, хоча не покидав праці з картинами. Так, він був пов'язаний з друкарями, для котрих готував малюнки, а останні переводили у гравюри. Значні для того часу наклади гравюр і сприяли популярності художника. На майстра тиснули видавці, що були заклопотані не стільки завданнями просвіти, скільки отриманням прибутку і рятуванням себе від бідності. Тому всіляко вітались кумедні, фольклорні і дивацькі теми, доволі відомі за творами Ієронімуса Босха. В стилістиці Босха почав працювати і Пітер Брейгель старший. Про те, наскільки повно він увійшов у роль послідовника Босха, свідчать як його гравюри, так і його тогочасне прізвисько — «Пітер-блазень», «другий Босх» — так прозивали майстра історіографи від Джорджо Вазарі до Карела ван Мандера.

По поверненню з закордонної подорожі Брегель старший, що внутрішньо давно усвідомлював себе іншим, ніж «другий Босх», звернувся до живопису, менше працював для натовпу, а почав орієнтуватись на впливових меценатів та інтелектуалів, здатних розшифровувати ускладнені змісти його картин і натяків в них. Живопис контрастував з друкованою графікою унікальністю кожного картинного сюжету і наближався в дидактичних творах до церковного образу, ладного висіти в домівці і впливати на глядача-споживача щоденно. Саме в цей період і були створені картини «Загибель Ікара», «Прислів'я», «Дитячі ігри», «Бійка між Карнавалом і Постом».

Три останні наближені одна до одної розмірами і згодом дві з них потрапили до збірок музею історії мистецтв у місті Відень.

Бійка між Карнавалом і Постом — доволі відомий мотив в культурі Нідерландів. Він відомий з доби середньовіччя і як сюжет з вуличних та ярмаркових вистав камери риторів (балаганного і мандрівного театрів). Карнавал (або Масляна) і Піст — це своєрідні театральні маски-антиподи.

Піст подавався як позитивний персонаж, бо його образ і поведінка збігалися з церковними настановами про покору, дотримання заповідей тощо. Масляна подавалась як персонаж-антипод, негативний і гріховний, а їхні діалоги були повні красномовства, балагурства і народжували кумедні та по театральному ефектні ситуації. Свята і вистави з Масляною та Постом (популярні в князівствах Німеччини та в Нідерландах) поступово втратили релігійний характер і перетворились на побутові свята з карнавальним спростуванням умовностей та настанов, що викликало спротив у церкви і урядовців, заклопотаних лише власним спокоєм, власним збагаченням та прагненням якомога нижче пригнути до землі голови вірян...

Як і в двох попередніх картинах («Ігри дітей» та «Прислів'я»), горизонт піднятий надзвичайно високо і для неба залишена невелика смуга зверху. Все поле картини віддано безлічі персонажів, натовпу, що метушиться і просто потопає у дрібних прагненнях та марнославних справах.

Самої бійки в картині нема, в її назві лише залишена традиційна ситуація. Художник лише зіштовхує дві ходи «князя карнавалу» та Посту на міській площі. Візок з Постом тягнуть чернець і черниця, тогочасні активісти настанови обмежень і покори. Піст уособлює повною мірою виснажена (тонка, як циганська голка), стара жінка з плетеним кошиком на голові. Одяг Посту — однотонний і незграбний. В її руці кухарська лопатка з двома оселедцями — звична їжа нідерландської бідноти і пісна їжа за настановами церкви. За нею прямують дітлахи і дорослі з пісними млинцями, декотрі нетерпляче надкушують ті млинці від голоду.

Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →