«Микола Мирлі́кійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених» — картина російського художника українського походження Іллі Рєпіна (1844—1930), написана 1888 року. Зберігається в колекції Державного російського музею в Санкт-Петербурзі (інв. Ж-4001). Розмір картини — 215 × 196 см.
Сюжет картини пов'язаний з одним із діянь святого Миколая Чудотворця (Миколая Мирлікійського), сміливі та принципові дії якого допомогли запобігти страті трьох невинних людей. У 1888—1890 роках, під впливом філософських поглядів Льва Толстого, Рєпін створив декілька варіантів картини «Миколай Мирлікійський рятує від смерті трьох невинно засуджених». Одна з цих картин займає визначне місце у колекції Київської національної картинної галереї. У квітні 2013 року у цьому музей пройшла виставка живопису і графіки Іллі Рєпіна з музеїв України, присвячена 170-літтю від дня народження художника. Серед картин було представлено картину-повторення із Харківського музею.
Рєпін завершив роботу над полотном 1888 року, а через рік картина експонувалась на 17-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («пересувників»). Картину купив імператор Олександр III, причому згодом побутувала «легенда» про те, що саме з придбанням цього полотна було пов'язане рішення про створення Російського музею.
1884 року Ілля Рєпін отримав замовлення на зображення святого Миколая Мирлікійського (Миколая Чудотворця) від жіночого монастиря, розташованого на околицях Харкова. Як згадував український письменник та історик Дмитро Яворницький, у розмові з ним Рєпін згадував, що замовницею образу Миколая Чудотворця була ігуменя Миколаївського жіночого монастиря у селі Стрілеча Харківського повіту, куди він приїжджав навідати свою двоюрідну сестру, яка була там монахинею. Її звали Емілією, у чернецтві — Євпраксією, а Рєпін називав її Олімпіадою. За деякими даними, вона була двоюрідною сестрою Рєпіна по батьковій лінії, і її прізвище — Борисова.
Спочатку Рєпін зробив начерк олівцем в іконописному стилі, але поступово захопився цією темою, яка, як і в картині «Іван Грозний і син його Іван», була пов'язана з моральною проповіддю Льва Толстого і питанням про скасування смертної кари. Для зібрання матеріалу, Рєпін звернувся за допомогою до критика Володимира Стасова, написавши йому в листі 10 вересня 1886 року: «Не забудьте, будь ласка, якщо щось попадеться про Миколая Чудотворця, відкласти для мене. Це я пообіцяв одному закутковому жіночому монастирю на моїй батьківщині написати їм образ до церкви». Закінчилось усе тим, що Рєпін написав велику картину, а для Миколаївського жіночого монастиря планував зробити її повторення з деякими змінами.
Рєпін завершив картину «Микола Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених» 1888 року, а через рік її експонували на 17-й виставці Товариства пересувних художніх виставок («пересувників»), яка проходила в Санкт-Петербурзі. На цій же виставці було представлено ще три картини Рєпіна — портрети актора М. С. Щепкіна та композиторів О. К. Глазунова та О. П. Бородіна.
Відповідно до «легенди», яку багаторазово згадували у виданнях, присвячених історії Російського музею, остаточне рішення імператора Олександра III про створення музею було пов'язане саме з придбанням картини «Микола Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох невинно засуджених» із 17-ї виставки «пересувників».
1897 року картину передали із Зимового палацу в Російський музей імператора Олександра III (сьогодні — Державний російський музей), що формувався у той час; у цьому музеї картина перебуває донині. У даний час картину виставили в залі № 34 Михайлівського палацу, де, окрім неї, перебувають й інші відомі картини Рєпін, як-от «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Проводи новобранця», а також портрети В. В. Стасова, А. Г. Рубінштейна та І. Р. Тарханова.
Сюжет картини пов'язаний із одним з діянь святого Миколая Чудотворця (приблизні дати життя — 270—345 роки нашої ери), яке він здійснив, коли був єпископом у Мирах Лікійських — місті, розташованому в Лікії (сьогодні це місце розташоване на території турецької провінції Анталья). Саме з назвою цього міста й пов'язане топонімічне ім'я святого Миколая — «Мирлікійський».
Це частина статті Вікіпедії, що використовується за ліцензією CC-BY-SA. Повний текст статті тут →
